Аналіз банківської діяльності:11.4.1 Аналіз динаміки та макроекономічних тенденцій прибутків і ефективності

Аналіз прибутків і рентабельності діяльності українських банків на макроекономічному рівні передбачає виконання таких завдань:
• оцінити поточний стан ефективності банківської справи;
• проаналізувати динаміку ефективності банківської системи;
• порівняти рентабельність банківської системи й інших сфер економіки, зарубіжних банківських систем;
• провести факторний аналіз ефективності банківської системи;
• здійснити структурний аналіз прибутків комерційних банків. Проведення макроекономічного аналізу ефективності діяльності
банків дає можливість більш обґрунтовано формувати стратегію подальшого розвитку банківської системи й окремих груп банків. Динаміка доходів, витрат, прибутків і рентабельності комерційних банків України за період 1994—2001 pp. наведена в табл. 11.8.

Таблиця 11.8
ДИНАМІКА ПРИБУТКІВ КОМЕРЦІЙНИХ БАНКІВ ЗА 1994—2001 pp., млн грн


Із таблиці видно, що, незважаючи на постійне зростання доходів банків, у 1998—2000 pp. відбулося зниження їх прибутків, що пояснюється випереджаючим зростанням витрат. Таке зростання було спричинене не тільки об'єктивним фактором девальвації гривні, який дещо компенсувався зниженням процентних ставок за депозитами банків, особливо в 1999 р., а й суб'єктивним моментом: з 1 січня 1998 р. банки перейшли на міжнародні стандарти бухгалтерського обліку, і до складу витрат банків стали включатись статті, які раніше належали до прибутків банків. Найбільшими за обсягом з таких статей є відрахування до резервів та сплата податку на прибуток, які також обумовили зростання витрат банків.
Від'ємна рентабельність банківської системи в 2000 р. була викликана насамперед значними збитками банку «Україна», ліквідація якого і підвищення прибутковості діяльності інших банків, передусім Ощадбанку, дали можливість досягти прибуткової діяльності банківської системи в 2001 р. Ця тенденція збереглася і в 2002 р. За перше півріччя банками було отримано 274 млн грн прибутків і забезпечена рентабельність на рівні 6,2 %.
Порівнюючи рентабельність банківської системи і промисловості, слід відзначити однотипність їх тенденцій і зближення даних показників. Очевидно, що значне перевищення рентабельності однієї сфери діяльності над іншою, з одного боку, означає завищення або заниження процентних ставок за кредитами банків, а з іншого — може спричиняти перелив капіталів між даними сферами.
За даними додатку до тижневика «Галицькі контракти», за результатами діяльності за 2001 р. найбільші прибутки отримала група 10 великих банків — 184 млн грн, або 34,7% прибутків усіх банків. 21 банк з капіталом понад Юмлнєвро «заробив» 170 млн грн прибутків (32,1 % прибутків усіх банків). 54 банки з капіталом 3—Юмлнєвро отримали 137 млн грн прибутку (25,8% усіх прибутків). 67 банків з капіталом менше 3 млн евро мали 40 млн грн прибутків (7,4 %).
Важливим елементом аналізу прибутків банків є визначення впливу макрофінансових показників на фінансові результати діяльності комерційних банків. Серед таких факторів важливе місце посідає грошова маса. З одного боку, чим більша грошова маса в обороті, тим більші активи банків, тим більші масштаби їх операцій і тим більша, за інших умов, маса прибутків банку. З іншого боку, чим більша грошова маса, тим дешевшими мають бути гроші і менша норма дохідності активних операцій, проте і менша вартість пасивних операцій. Зміна валютного курсу гривні щодо основних іноземних валют особливо впливає на прибутки банків, які мають відкриту валютну позицію. Девальвація гривні позитивно впливає на прибутки банків, що мають довгу валютну позицію, а ревальвація — збільшує прибуток банків з короткою відкритою валютною позицією.
Чим нижча ставка рефінансування комерційних банків з боку Національного банку, тим може бути меншою як ставка за кредитами банків, так і їх процентна маржа, що впливає на прибуток банків у бік їх зменшення.
Динаміка показників грошової маси, валютного курсу, ставки рефінансування та прибутків комерційних банків 2001 та 2002 pp. наведена в табл. 11.9.
Таблиця 11.9
МАКРОЕКОНОМІЧШ ПОКАЗНИКИ ТА ПРИБУТКИ БАНКІВ

Як видно з наведеної таблиці, жодний з макроекономічних факторів принципово не визначав динаміки прибутків комерційних банків. Негативний вплив на прибутки фактора зменшення ставки рефінансування був компенсований зростанням грошової маси. При цьому в І півріччі 2002 р. банки отримали прибутку в 1,6 раза більше, ніж за І півріччя 2001 р. Причому вже протягом кількох років банки отримують більше прибутків у другому півріччі, ніж у першому.
Це свідчить, що прибутки банків більшою мірою залежать від суб'єктивних факторів — ефективності здійснення конкретних операцій та управління своїми витратами, ніж від змін макроекономічних факторів.
Українські банки заробляють найбільше доходів на кредитних операціях— 68,7 % всіх доходів у 2001 р. Це дає основу для пошуку залежностей прибутку банків від результатів їх кредитних операцій.
Чистий процентний дохід банку залежить від процентної маржі та масштабу кредитних операцій банку.
Умовно показник, що характеризує прибутковість кредитних операцій банків, можна розрахувати так:
Емк=М.К/100,
де Емк — умовний показник ефекту кредитних операцій, %;
М — процентна маржа, %;
К —- обсяг кредитів, наданих банком, грн.
Чим більший рівень Емк, тим більші обсяги чистого процентного доходу та прибутку можуть мати банки.
Поквартальний Емк за період, що аналізується, має такі значення.
Таблиця 11.10

Як видно з даних табл. 11.10, ефективність кредитних операцій (Емк) у II кв. 2002 p. лише вийшла на рівень І кв. 2001 p., що обумовлено стабілізацією маржі при зростанні обсягів кредитів. При цьому тенденції прибутку і Емк збігалися з лагом у два місяці. Це свідчить про те, що на прибутки вплинули інші фактори, не пов'язані з кредитними операціями, — ліквідація АКБ «Україна» в II кв. 2001 p., комісійні доходи банків, зростання термінів кредитів, резервна політика банків тощо.
Установити ступінь і характер залежності прибутків банків від їх активів, у тому числі ліквідних, від процентної політики та ефективності використання кредитних ресурсів можна за допомогою кореляційно-регресивного аналізу зв'язку даних показників та прибутків банків. Для проведення такого аналізу були використані дані 40 банків України з активами понад 100 млн грн станом на 01.01.2002 p., наведені в табл. 11.11.




На підставі наведених даних можна побудувати графіки кривих залежності прибутку Пб певної групи банків від названих вище чинників (рис. 11.1, 11.2, 11.3).
Крива залежності прибутку від чистого процентного доходу банків (рис. 11.1) свідчить про пряму залежність між даними показниками за групами банків, що аналізується.

При цьому, українські банки сегментувалися на дві основні групи:
— банки, чистий процентний дохід яких значно переважає їх прибутки. У таких банках непроцентні витрати (В„) переважають непроцентні доходи (Дн) на різницю між чистим процентним доходом (ЧПД) та прибутком (ГІб) відповідно до формули:
В-Д = ЧПД-Пб;
— банки, прибутки яких були досягнуті переважно за рахунок некредитних операцій та послуг. У таких банках прибуток більший чистого процентного доходу згідно з формулою:
Пб-ЧПД = Дн-В„.
Чим вище співвідношення чистого комісійного доходу до прибутку (ЧК / Пб —> макс), тим менш ризиковані джерела прибутку має банк у вигляді банківських послуг.
Крива залежності прибутків від питомої ваги кредитів в активах банків (рис. 11.2.) має характер «нормального розподілу». Причинами зниження прибутків при високій питомій вазі кредитів в активах банку є зменшення норми дохідності кредитових операцій (чистий процентний дохід / кредитний портфель) і зростання витрат, не пов'язаних з кредитними операціями.

Значення, які формують характер кривих на рис. 11.1 та 11.2, поділяються на дві підгрупи. Одна з них більша, це щільно розташовані показники з низьким числовим значенням параметрів, які аналізуються. Друга — менша, це показники з високим числовим значенням. Загальні тренди визначає друга група показників, тобто відповідні банки. Якщо окремо проаналізувати тренди, що складаються за показниками першої групи, то вони можуть мати форми, які дещо відрізняються від наведених.
Рис. 11.3 віддзеркалює залежність банківського прибутку від питомої ваги ліквідних активів банку в їх загальній масі. Ліквідні активи безпосередньо не приносять банкам прибутків (проте приносять опосередковано, через розрахунково-касові та інші послуги).
і. Тому чим менше ліквідних (і тому більше дохідних) активів, тим -у цілому більше прибутків повинен мати банк, що й засвідчує загальна лінія тренду. Ліквідні активи не мають суттєвого негатив впливу на прибутки банків, проте є ряд банків, які мають низьку ліквідність і невеликі прибутки. Є також банки з досить високою ліквідністю і прибутками, що свідчить про нерівномірну ефективність використання різними банками своїх активів.


Існує залежність прибутків банків і від інших факторів — структури зобов'язань, витрат, вартості основних засобів. Проте найголовнішим фактором прибуткової діяльності є ефективність управлінських рішень.