Аналіз банківської діяльності:3.4. Аналіз структури зобов'язань банку

Чим вища частка зобов'язань перед клієнтами банку (підприємств та організацій) на довгостроковій основі, тим вища стабільна частина ресурсів комерційного банку, що позитивно впливає на його ліквідність і зменшує залежність від міжбанківських позик. 11 росте строкові депозити є дорожчими, що негативно впливає на рентабельність та прибутковість роботи банку. Водночас збільшення частки (понад 30%) банківських позик підвищує ризик не збалансованої ліквідності, оскільки посилюється залежність банку від внутрішніх джерел фінансування. Необхідно зазначити, що, враховуючи дефіцит вільних коштів у суб'єктів господарювання, на сьогодні частка МБК у структурі зобов'язань сягає 30—40 %.
На першому етапі аналітичної роботи необхідно оцінити стру* ктуру залучених депозитних коштів банку за депонентами (видами вкладників), їх тенденцію та напрями здійснення відповідно до депозитної політики (рисунки 3.4 і 3.5).
З даних табл. 3.3 видно, що зобов'язання банку на 1 січня 2002 р. становлять 580 195 тис. грн. Порівняно з зобов'язаннями на 1 січня 2001 р. вони зросли на 203 270 тис. грн або на 53,9 %. Безумовно, такий значний приріст ресурсної бази банку можна розцінювати як високоефективну роботу депозитного відділу щодо залучення ресурсів. Причому зростання депозитної бази відбувалося в основному за рахунок приросту коштів фізичних та юридичних осіб, а не за рахунок міжбанківських кредитів, що є позитивною тенденцією. Так, кошти фізичних осіб зросли на 57 522 тис. грн і становили 95 497 тис. грн на 1 січня 2002 р. проти 37 975 тис. грн на 1 січня 2001 p., тобто зросли на 151,5 %. У структурі залучених ресурсів їх частка зросла з 10,1 % у 2001 р. до 16,5 % у 2002 p., тобто на 6,4 процентного пункту. Характерно, що основним джерелом зростання коштів фізичних осіб є збільшення залучення строкових депозитів, як правило, терміном до одного року. За аналізований період їх маса зросла на 52 643 тис. грн, або на 204,9 % і на 1 січня 2002 р. їх частка в структурі зобов'язань становила 13,5 %.
Значно зросли і кошти юридичних осіб: їх приріст становив за період, що аналізується, 88 691тис.грн, або 113,1%. Так, на 1 січня 2002 р. кошти юридичних осіб становили 167 111 тис. грн проти 78 420 тис. на 1 січня 2001 р. їх частка в структурі зобов'язань зросла з 20,8 до 28,8 %, тобто збільшилася на 8 процентних пунктів. Дану структуру можна розцінити як оптимальну, оскільки нарощування ресурсної бази банку відбувалося за рахунок не дорогих джерел фінансування, а дешевих. Основним джерелом збільшення коштів юридичних осіб є зростання залишків на поточних рахунках клієнтів, тобто депозитів до запитання. Так, на 1 січня 2002 р. вони становили 128 671 тис. грн проти 49 472 тис. грн на 1 січня 2001 p., тобто зросли на 79 199 тис. грн, або на 160,1 %. У загальній структурі зобов'язань їх частка збільшилася з 13,1 до 22,2 %, тобто зросла на 9,1 процентного пункту. Основною причиною такого значного зростання залишків на клієнтських рахунках є ефективна маркетингова політика банку щодо залучення нових клієнтів через зниження тарифів на банківське обслуговування.
Позитивним явищем можна вважати і зниження частки коштів банків у структурі зобов'язань банку за одночасного зростання їх абсолютного розміру. Так, кошти інших банків на 1 січня 2002 р. становили 196 735 тис. грн проти 144 947 тис. грн на 1 січня 2001 p., тобто зросли на 51 788 тис. грн або на 35,7 %. Проте їх частка у структурі зобов'язань зменшилася з 38,5 % 2001 р. до 33,9 % у 2002 p., тобто на 4,6 процентного пункту. Поєднання тенденції зниження залежності від міжбанківського кредитування з одночасним розширенням ресурсної бази за рахунок цього джерела фінансування банківської діяльності свідчить про грамотну політику менеджерів банку щодо формування ресурсної бази.

Розглядаючи внутрішню структуру залишків коштів інших банків, слід зазначити, що за цим видом пасивів основними джерелами зростання залишків є збільшення кредитування аналізованого банку Національним банком України, а також збільшення міжбанківського кредитування банками-контрагентами. Так, приріст кредитування банку від НБУ становив 33 983 тис. грн, або 75,4 %. Це збільшило внесок даного виду кредитування банку в загальний обсяг зобов'язань на 1,6 процентного пункту. Проте при збільшенні абсолютного розміру МБК на 24 982 тис. грн, або на 32,1 %, їх частка зменшилась на 2,9 процентного пункту.
На загальному фоні зростання ресурсної бази банку дещо знизилася роль ощадних сертифікатів. їх частка в загальній структурі зобов'язань знизилась на 6,1 процентного пункту, хоча абсолютний приріст їх суми становив 2007 тис. грн.
У цілому, підводячи підсумок роботи банку щодо залучення ресурсів, слід відзначити правильну політику банку стосовно залучення нових клієнтів, яка веде до зростання дешевих ресурсів банку, та належну роботу з формування стабільної частини ресурсів банку за рахунок залучення такого перспективного виду ресурсів, як депозити фізичних осіб. Особливу увагу необхідно звернути на впровадження зарплатних проектів з використанням платіжних карток.
Банк зацікавлений у розширенні обсягів залучених депозитних коштів, що перебувають тимчасово у його розпорядженні. Для цього банку необхідно постійно вдосконалювати старі й упроваджувати нові форми і методи залучення різних категорій вкладників, а саме: вести науково-дослідну, аналітичну роботу, активно використовувати рекламу, маркетинг, розширювати ділові контакти з клієнтами.
На другому етапі аналізу зобов'язань необхідно оцінити наявні кошти на рахунках за строками використання. Розглянемо структуру зобов'язань банку за термінами залучення ресурсів (рисунки 3.6 і 3.7).
З даних табл. 3.4. видно, що основна частина ресурсів банку сформована за рахунок строкових депозитів. Депозити до запитання у структурі ресурсів становлять третю частину. Так, на 1 січня 2001 р. вони становили 106 467 тис. грн, тобто 28,3 % від загальної суми зобов'язань. На 1 січня 2002 р. їх розмір становив 177 818 тис. грн, або 30,7 % від загальної суми зобов'язань, тобто їх частка збільшилася в структурі зобов'язань на 2,4 %. Причому основну частину в структурі депозитів становлять залишки на поточних рахунках юридичних осіб — 22,2 %, які збільшилися проти минулого року на 9,1 %. Це позитивно характеризує роботу банку щодо залучення нових клієнтів, значно розширює базу дешевих (безкоштовних) ресурсів.
Сума короткострокових депозитів зросла за аналізований період на 97 436 тис. грн і на 1 січня 2002 р. становила 240 768 тис. гри, або 42,5 % від загальної суми зобов'язань. При цьому основну частку в структурі короткострокових депозитів становлять депозити фізичних осіб 77 365 тис. грн, або 13,3 % та міжбанківські кредити — 99 062 тис. грн, або 17,1 %.
Довгострокові ресурси банку досить вагомі — 145 564 тис. грн, або 25,3 %. Основну частину серед них становлять довгострокові кредити НБУ, виділені під виконання цільових програм— 78 205 тис. грн (13,5%), та довгострокові облігації — 67 359 тис. грн (11,6 %). Довгострокові депозити від юридичних та Фізичних осіб становлять тільки 0.2 %.

Загальний висновок про ефективність формування ресурсної бази за ознакою терміновості можна зробити такий. Банк має оптимальну структуру ресурсної бази, яка дає змогу поєднувати високу надійність та стійкість ресурсної бази з невисокою їх вартістю. Висока питома вага залишків на рахунках клієнтів знижує стабільність ресурсної бази банку, збільшує потребу у високоліквідних активах, спонукає банк до посилання трансформації частини короткострокових ресурсів у більш довгострокові вкладення і цим загострює проблему ліквідності. У даному банку частка строкових депозитів значно перевищує питому вагу некерованих ресурсів.
Аналіз окремих видів залучених ресурсів дає змогу конкретизувати шляхи підвищення ліквідності та прибутковості роботи банку. Розглянемо більш детально систему показників, яка допомагає проаналізувати депозитну політику банку.