Аналіз банківської діяльності:8.2.3. Аналіз ризикованості факторингових операцій

Якісний аналіз передбачає детальний розгляд кожного факторингового договору, строків, сум, можливих ризиків тощо. Аналіз даної інформації дає змогу зробити висновок про якість факторингового портфеля. Знаючи його структуру за категоріями якості та визначаючи статистичним способом середній відсоток проблемних та безнадійних позик за кожною категорією, банк може вжити заходів, які спрямовані на зниження втрат за факторинговими операціями. Це можуть бути заходи щодо зниження кредитного ризику за кожною конкретною позицією та за позиками на рівні факторингового портфеля в цілому.
Факторингові операції відносять до високоризикованих активних операцій. Тому особливу увагу треба звернути на своєчасність оплати рахунків-фактур покупцями продукції. За кожною операцією, що аналізується, треба розглянути структуру платежів, виділити частку прострочених та провести аналіз їх тривалості. Такий аналіз необхідний для оцінювання доцільності та ефективності проведення цих операцій у майбутньому.
Факторинг можна вважати одним із видів гарантійних операцій банку, але від банківської гарантії він відрізняється тим, що вимагає негайного погашення боргу покупця перед постачальником (інкасації), тоді як гарантія виплачується банком лише в разі несплати покупцем заборгованості перед постачальником після закінчення терміну сплати.
Під час підготовки факторингу банк здійснює повний аналіз економічного та фінансового стану клієнта. Лише після цього приймається рішення про оплату рахунків-фактур.
Важливим етапом аналізу факторингових операцій є оцінювання їх ризикованості. При цьому з'ясовується достатність створених банківських резервів, а також оцінюються методи управління активними операціями. Для цього класифікують активи банку з погляду ступеня ризику. Під кредитним ризиком розуміють ризик невиконання позичальником умов кредитного договору, тобто неповернення основної суми боргу та відсотків за ним у встановлені договором терміни (для факторингових кредитів також несплата комісійних). За факторингового кредитування справа ускладнюється тим, що боржник не завжди є клієнтом нашого банку і не так просто перевірити його кредитоспроможність.
На розміри кредитного ризику в нашій країні впливають як мікро-, так і макроекономічні фактори. В останні роки ступінь кредитного ризику для українських банків різко підвищився. Важливими макроекономічними факторами, які вплинули на рівень кредитних та інших ризиків банківської діяльності в Україні, є високий рівень економічного ризику як наслідок економічної, політичної та соціальної кризи в країні; значення кредитних операцій як одного з найважливіших видів діяльності українських банків та основного джерела їх доходу; проведення НБУ жорсткої політики фінансової стабілізації, яка базується на монетарних принципах обмеження грошової маси та скорочення державних видатків, що призвело до спаду виробництва, взаємних неплатежів суб'єктів господарювання та, зрозуміло, до зростання неповернення банківських позик.
Особливостями формування резерву за факторинговими операціями є те, що враховується тільки строк погашення зобов'язання. За ступенем ризику факторингові операції відносять до трьох груп ризику:
• стандартні — заборгованість, за якою строк погашення (повернення), передбачений договором, ще не настав (коефіцієнт ризику 2 %);
• сумнівні — існує прострочена заборгованість за операціями терміном до 90 днів (коефіцієнт ризику 50 %);
• безнадійні — термін простроченості заборгованості понад 90 днів (коефіцієнт ризику 100 %).
Для оцінювання якості портфеля факторингових кредитів з позиції ризику використовують такі коефіцієнти:

На базі наведених нижче даних розрахуємо якість портфеля факторингових операцій.

Таблиця 8.7
ПОРТФЕЛЬ ФАКТОРИНГОВИХ КРЕДИТІВ БАНКУ «А»

Розрахункові показники якості портфеля факторингових кредитів наведено у табл. 8.8.
Таблиця 8.8
АНАЛІЗ ЯКОСТІ ПОРТФЕЛЯ ФАКТОРИНГОВИХ КРЕДИТІВ З ПОГЛЯДУ РИЗИКУ

Наведені дані свідчать про сталу тенденцію до зниження якості портфеля факторингових кредитів. Зростання першого коефіцієнта свідчить про підвищення ризикованості факторингових операцій. Його значення виросло на 12,1 %. Частка безнадійних кредитів зросла з 5,5 % до 10,4 %, тобто вдвічі. У портфелі факторингових кредитів частка прострочених кредитів також зросла на 20,1 % і на початок 2002 р. становила 59,5 %, тобто половину від усіх факторингових кредитів. Збільшення ризикованості факторингових операцій призвело до звертання масштабів діяльності банку в цьому напрямку. При цьому необхідно враховувати ступінь ризикованості цих операцій під час установлення тарифів на даний вид банківських послуг.