Інформаційні системи в аграрному менеджменті






Інформаційні системи в аграрному менеджменті - ТЕСЛЕНКО:2.1. Поняття систем. Класифікація інформаційних систем

Під системою розуміють множину взаємопов’язаних елементів, що становлять відповідну цілісність. Так, народне господарство країни, як система, складається з виробничо-технологічної та інформаційної систем. Перша система — об’єкт управління, друга — засіб для управління. Обидві системи перебувають у постійній взаємодії і взаємозалежності. Механізація та автоматизація кожної з них впливає на їх спільну ефективність. Взаємозв’язок між системами здійснюється з допомогою відповідних інформаційних комунікацій, від досконалості яких також значною мірою залежить дієвість обох систем. Реалізація функцій систем і їх коригування здійснюється через управління, що теж являє собою відповідну систему.
Оскільки в народному господарстві, у тому числі й в аграрному менеджменті, є багато об’єктів управління, то існує багато й управлінських та інформаційних систем для них. Вони можуть класифікуватися за різними ознаками.
З погляду рівня механізації управлінські системи можуть бути не механізовані, механізовані, автоматизовані і автоматичні. Для економічних об’єктів важко створити автоматичні системи управління (тобто такі, які б функціонували без участі людини), тому протягом останніх 30 років основна увага приділялась організації автоматизованих систем управління (АСУ).
АСУ — система «людина—машина», що забезпечує ефективне функціонування об’єкта, в якій збір і переробка інформації, необхідної для реалізації функцій управління, здійснюється із застосуванням засобів автоматизації і обчислювальної техніки [4]. Технологічною основою АСУ є автоматизована інформаційна система (АІС). За аналогією з визначенням АСУ, АІС — це система «людина — машина», яка для реалізації функцій управління та ефективного функціонування об’єкта забезпечує збір, переробку та видачу інформації із застосуванням засобів автоматизації та обчислювальної техніки.
Зауважимо, що за наявної в попередні роки технічної бази розробляти й упроваджувати АСУ було надзвичайно складно, а створювані АСУ були далекими від ідеалу. Тому останнім часом помітна тенденція відмови від цього терміна. Звичайно, процес автоматизації управління не припиняється. Він триває з використанням ЕОМ на робочих місцях та створенням мереж на основі ПК. Водночас постійно розширюється арсенал технічних засобів, удосконалюються технології та методи розв’язання задач. За таких умов перевага надається термінам «інформаційна система» (ІС), «автоматизована інформаційна система» (АІС), просто «автоматизована система» (АС).
Управлінські та інформаційні системи можуть також класифікуватися за сферою, видом і рівнем управління та функціонування.
За сферою функціонування вирізняють: державні, галузеві (сільське господарство), територіальні та інші системи. Державні АС — це автоматизована система державної статистики (АСДС), автоматизована система планових розрахунків (АСПР), автоматизована система фінансових розрахунків (АСФР), система управління національним банком (АСУ банк) та інші.
Державні АС забезпечують формування характерної для них інформації і її використання як внутрішнє, так і в інших державних АС та АС нижчих рівнів. Особливо всеохопленою є статистична інформація, яка збирається і використовується на всіх рівнях. Галузеві АС забезпечують управління підвідомчими структурними підрозділами і галуззю в цілому. Часто державні АС одночасно є і галузевими, оскільки функціонують у межах певного міністерства.
За видом управлінського процесу (організаційний, економічний, технологічний) системи класифікуються так: організаційно-економічні, організаційно-технічні і технологічні.
Типовим прикладом організаційно-економічних систем є автоматизовані системи управління підприємствами (АСУП) та об’єднаннями (АСУПО) і їх інформаційні системи. Саме з АСУП починалися перші спроби автоматизувати економічні системи (перша АСУ «Львів» почала працювати уже в 1967 році на Львівському телевізійному заводі, тепер ВО «Електрон»). Організаційно-економічні АС забезпечують ефективне функціонування економічних об’єктів (підприємств, організацій, об’єднань і т. ін.), являючи собою сукупність адміністративних, економіко-математичних, технічних та інших засобів. Такі системи ще називають управлінськими.
Представником організаційно-технічних систем є системи автоматизованого проектування (САПР), що створюються на основі ЕОМ, графопобудовувачів (плоттерів) та інших периферійних засобів. Вони дають змогу значно прискорити і поліпшити якість проектних робіт, автоматизувати створення проектної документації та скоротити термін упровадження проектів. Так, САПР в автомобілебудуванні дозволяють скоротити термін проектування автомобілів у 3 – 4 рази.
Першими за часом створення і найпоширенішими протягом усіх років є автоматизовані та автоматичні системи управління технологічними процесами (АСУТП), які належать до технологічних систем. Вони призначені для управління технологічними процесами чи проведення експериментальних досліджень. АСУТП дозволяють замінити людей на шкідливих для їх здоров’я операціях (фарбування, нікелювання, зварювальні роботи та пов’язані з хімічними реакціями тощо), підвищують продуктивність праці, за заданими параметрами оптимізують виробництво, підвищують якість продукції, мають швидку окупність. Різновиди АСУТП такі:
 гнучкі виробничі модулі (ГВМ) — виробництво виробів довільної номенклатури у визначених межах їх характеристик на обладнанні, керованому ЕОМ;
 робототехнічні комплекси (РТК) — ГВМ з промисловими руботами;
 гнучкі виробничі системи (ГВС) і гнучкі автоматизовані виробництва (ГАВ) — сукупність РТК, ГВМ, складських та інших систем, що забезпечують швидку перебудову виробництва на нову продукцію, а також високий рівень автоматизації виробництва.
У класифікації автоматизованих систем на основі рівня управління враховуються вертикальний (виробничий) і горизонтальний (територіальний) управлінські рівні.
На основі вертикального рівня управління виокремлюють:
галузеві АС ( АС Міненерго, АС сільського господарства і т. ін.);
АС об’єднань, підприємств, організацій ( АСУВО, АСУП);
АС структурних підрозділів ( АС відділку, цеху).
Останнім часом з використанням ПК певною автоматизованою структурною одиницею в управлінській системі стало автоматизоване робоче місце спеціаліста (АРМ), тобто робоче місце персоналу АС, обладнане засобами, що забезпечують участь людини в реалізації функції АС.
На основі горизонтального рівня управління можна розрізняти АС:
області (автономної республіки);
міського господарства (АСУМГ);
району (РАСУ).
За функціональним призначенням і рівнем автоматизації процесів управління серед традиційних управлінських автоматизованих систем розглядають інформаційно-пошукові (ІПС), системи підтримки прийняття рішень (СППР), інтелектуальні (ІнС).
Інформаційно-пошукові системи призначені для пошуку в своїх сховищах необхідних документів і даних. До їх класу можна віднести також інформаційно-довідкові системи.
Інтелектуальні системи — це системи, що здатні самостійно виконувати роботу, притаманну складній розумовій діяльності людини.
СППР — інтерактивні комп’ютерні системи, що призначені для полегшення, прискорення і поліпшення обґрунтування різних видів управлінських рішень, що приймаються у слабоструктурованих і неструктурованих системах.
Автоматизовані інформаційні системи можна класифікувати також, поділяючи їх на покоління. Розрізняють три покоління ІС [20].
До інформаційних систем першого покоління належать системи з позадачним підходом до обробки даних.
Інформаційні системи другого покоління використовують концепцію, згідно з якою розглядаються спільні для всіх задач бази даних, а для зв’язку баз даних з прикладними програмами спеціальних програм — системи управління базами даних (СУБД).
Інформаційні системи третього покоління — це СППР, в яких спільні не тільки бази даних, а й бази моделей (математичне забезпечення).