Інформаційні системи в аграрному менеджменті






Інформаційні системи в аграрному менеджменті - ТЕСЛЕНКО:8.1. Організація діалогового режиму обробки інформації

Діалоговий режим — це режим виконання операцій з обробки даних безпосередньо користувачами з допомогою дисплеїв, підключених у локальному чи віддаленому варіанті до ЕОМ. Технологія в обох варіантах практично однакова, але реакція системи у віддаленому варіанті дещо більша.
Діалоговий режим обробки економічної інформації використовується на всіх типах ЕОМ, але більше він властивий комп’ютерним технологіям на основі ПЕОМ .
Технологічний процес виконується в діалозі «людина-ЕОМ» і людина переважно відіграє головну роль у такому інтерактивному процесі. При цьому можуть бути три типи схем взаємодії:
 «монолог ЕОМ», коли машина відіграє роль ведучого і регламентує поводження користувача;
 «монолог користувача», коли ініціатива належить користувачу, який видає накази системі, керуючи тим самим її роботою;
 «власне діалог» — це комбінація двох попередніх, коли управління процесом розв’язування задачі надається почергово користувачу і ЕОМ.
Для організації діалогового режиму попередньо записуються спеціальні програми чи використовуються ППП, системні програмні засоби. Основні елементи діалогу — «вибір із меню», «робота за підказкою», «заповнення шаблону», «питання – відповідь».
Діалог типу «вибір із меню» вимагає попереднього індиціювання на екран дисплея переліку рядків. У рядок часто включають два елементи, один з яких є ключовим словом (фразою), а інший його кодовою ознакою (порядковий номер рядка, перший символ ключового слова ). Уведення кодової ознаки приводить систему до відповідного стану: виходу на режим, запуску програми, заповнення документа і т. ін. Останнім часом частіше використовується варіант вибору необхідного рядка безпосередньо з допомогою інверсного (протилежного основному фону екрана) рядка-курсора (див. рис. 14.4). При цьому самі меню часто будують на екрані програмними засобами у вигляді дерева меню, що дозволяє користувачу послідовно переходити від одного меню до іншого.
Діалог типу «робота за підказкою» розрахований на неознайомленого з проблемою користувача, чи того, що не має спеціальної підготовки, і система підказує наступний крок.
Діалог типу «заповнення шаблону» використовується для введення форматованої інформації за вказаним на екрані шаблоном, частіше аналогічно заповненню паперового первинного документа. При цьому курсор послідовно зупиняється в тих полях, куди потрібно вносити інформацію (див. рис. 14.6).
Діалог типу «питання-відповідь» базується на жорсткому розмежуванні дій користувача і системи. Система запитує, користувач мусить ввести з клавіатури (переважно) у межах дозволених відхилень відповідну інформацію.
Оскільки в процесі діалогу можуть виконуватися як функціонально незалежні, так і залежні види робіт, то використовується таке поняття як «крок діалогу», що дозволяє будувати діалог у визначеній послідовності.
Під час роботи в діалоговому режимі можна використовувати такі переваги комп’ютерних технологій, як використання тимчасово випливаючих (рис. 8.1 і 8.2) чи випадаючих (рис. 14.7) меню, що дозволяють у поєднанні з маніпулятором «миша» суттєво прискорити технологічний процес; можливість розміщення на екрані багатьох каскадних меню (послідовно розміщених і, можливо таких, що частково перекривають одне одного вікон з певною інформацією в них) для кращого візуального сприймання дерева послідовностей чи залежностей (рис. 8.3 ); можливість збільшення екранних форм документів, переміщення їх в різні боки, а також на передній чи задній плани; виділення кольорами та напівтонами важливих елементів екранних форм; на відміну від пакетної обробки є можливість децентралізувати діалоги між різними спеціалістами та ЕОМ і потім здійснити завершальну обробку даних і т. ін.


У діалоговому режимі бувають і негативні сторони, пов’язані з необхідністю сприймання і осмислення часто значних порцій візуальної інформації, труднощами маніпулювання з шаблонами документів, що перевищують розміри екрана.
Вибір системи діалогу і послідовності виконання операцій регламентуються типом ЕОМ, характером об’єкта функціонування інформації, кваліфікацією розробника системи і користувачів. При цьому послідовність і характер операцій часто не лише чітко регламентується, а й контролюється системою.
Основні операції діалогового режиму такі:
 виконання процедури доступу до системи ( якщо така передбачена);
 вибір режиму роботи із системою;
 пошук даних ;
 коригування даних і формування машинних носіїв;
 запуск на виконання окремих програм;
 відображення даних;
 встановлення зв’язку з окремими об’єктами мережі;
 копіювання даних.
Окрім зазначених операцій виконуються також операції, пов’язані з захистом інформації від програмних вірусів і несанкціонованого доступу, контролю правильності введення/виводу інформації тощо (докладнішу характеристику операцій у діалоговому режимі наведено в [19]).