Інформаційні системи в аграрному менеджменті






Інформаційні системи в аграрному менеджменті - ТЕСЛЕНКО:12.3. Застосування СППР у сільському господарстві

Діапазон галузей застосування СППР досить широкий. У західних країнах пріоритетними галузями використання СППР є виробничий сектор, будівництво, гірничорудна справа, транспорт, фінанси, урядова діяльність. Найбільший відсоток комп’ютерної підтримки при використанні СППР припадає на довгострокове планування (40) і операційне керування (30).
Найпоширенішими СППР є «Сімплан» (для корпоративного планування), «Джі-план» (загальне планування), «Прожектор» (фінансове планування), PMS — керування цінними паперами, FOCUS — фінансового моделювання, комплекс програм «Стратегія прориву» [23] і ін. Київським інститутом кібернетики ім. В. М. Глушкова в рамках інформатизації сільськогосподарських підприємств розроблені СППР: «Агротех», «Зоотех», «Бухгалтер», що можуть використовуватися індивідуально і в територіальній інформаційно-обчислювальній мережі.
База даних СППР «Агротех» включає більше 280 таблиць з 1400 показниками нормативно-довідкового і оперативного характеру з блоками : картографія, агрометеоінформація, грунт, рослина, система землеробства, економіка і ринкові відносини, організація і управління, екологія і навколишнє середовище. Так, відносно ґрунту до БД надходить інформація про об’ємну масу, механічний склад, продуктивну вологу, вологість, вологоємність, хімсклад мулистої фракції, іонний склад водної витяжки, гумус, гумінові кислоти, фульвокислоти, азот (загальний, мінеральний, легкогідролізований), фосфати і т.д. Окрім економічного блока в БД є блок опису машинно-тракторного парку, вантажного автотранспорту тощо.
В основу програмного забезпечення СППР «Агротех», покладена методологія розподіленого прийняття рішень, що дозволяє ідентифікувати модель, визначити взаємодію між даною моделлю та іншими на основі відносин пріоритетів взаємодії, визначити всі види впливу даної моделі на інші моделі, визначити можливі випадки активізації даної моделі як для локальних ситуацій прийняття рішень, так і для розподіленого прийняття рішень, визначити можливі схеми реалізації даної моделі в даній предметній області.
На моделях предметної області реалізована можливість описувати різні методики предметної області, розглядати такі схеми як послідовність дій, що складаються з елементів: вироблення рішень локальних задач з урахуванням результатів попередніх етапів, погодження рішень пов’язаних локальних задач. Розроблений опис алгоритмів багатокритеріальної, системної і розподіленої оптимізації.
Програмний комплекс дозволяє для задач, що формулюються в класі задач багатокритеріального математичного програмування, здійснювати пошук допустимих рішень, пошук оптимального рішення, пошук компромісного рішення. Один із етапів роботи з системою «Агротех» показаний на рис. 12.2.

Розроблений алгоритм пошуку рішення задач з несумісною системою обмежень, який реалізується на основі методології системної оптимізації.
Головна мета алгоритмів системної оптимізації полягає в побудові нової моделі задачі згідно з початковою моделлю і додатковою областю допустимих варіацій параметрів моделі задачі, в якій існуватиме хоча б одна допустима точка.
В рамках СППР «Агротех» реалізовані задачі вибору оптимальної структури посівних площ на рівні господарства, підрозділу і сівозміни, задача побудови оптимальних схем сівозмін, задача вибору технологічних прийомів обробки ґрунту під відповідні культури.
Зокрема, задача вибору посівних площ на рівні господарства в багатокритеріальній постановці дозволяє об’єднати економічний аспект функціонування господарства з виробничим (ресурсне забезпечення вимог тваринництва, вимоги розвитку виробництва, можливий попит на продукцію) і екологічними аспектами. Дана задача була вирішена в одному із КСП Багачанського району Полтавської області і визначений економічний ефект від раціонального використання землі близько 40 %.
В рамках реалізації функцій зоотехнії розроблена інтегрована база даних, яка включає 40 таблиць і 800 показників. Вона включає інформацію про систему годівлі, відтворення, утримання, управління технологічними процесами, економічного, організаційного управління і т.ін. Так, підсистема «Корми» включає інформацію про вид і клас кормів, входження в кормосуміші, вартість, ознаки (колір, запах, смак тощо), хімсклад (вода, суха речовина, сир.протеїн, переваруваний протеїн, азотовмістні речовини, жир, сітчатка, безазотні екстрактні речовини, мінеральні речовини) і т.п.
В системі вирішується задача вибору добового раціону залежно від технологічної групи тварин і потреби окремої тварини, поточного кормового ресурсного забезпечення, зоотехнічних нормативів і економічних вимог, забезпечується ведення племінної роботи.
В розрізі фермерського господарства розроблена багаторівнева комп’ютерна система управління фермерською діяльністю як інтегрована система підтримки прийняття рішень з багатьох проблем фермера, пов’язаних з маркетингом, фінансами, виробництвом, постачанням і реалізацією продукції для досягнення головної мети — одержання прибутку в умовах швидкозмінних ринкових відносин і вимог.
Комп’ютерна система управління фермерською діяльністю є не стільки діючою постійною системою управління, скільки набором взаємопов’язаних модулів, що дозволяють змоделювати проблеми фермера, стан його господарства, зовнішнього середовища і виробить рекомендації для вирішення проблем як у випадку штатних, так і нештатних ситуацій. Множина проблем фермера формується за двома напрямками: фермер-початківець і функціонуюче господарство. Для останнього виділені види управління: стратегічне, річне, оперативне і технологічне. Окремо виділені проблеми інформаційного сервісу і навчання. Виділені напрямки реалізуються комплексами моделей, що описують послідовність підімкнення моделей системи до спільної схеми управління фермерським господарством.
У системі виділені функціональні моделі, що реалізують конкретні проблеми: маркетинг, фінанси, постачання, виробництво, технології, збут, бухгалтерія, аналіз і моделі загального характеру, що мають багатопланове призначення (цілі господарства, стартові умови, господарський ризик, вибір напрямків, розвиток потенціалу, відтворення, господарство-орієнтир).