Інформаційні системи в аграрному менеджменті






Інформаційні системи в аграрному менеджменті - ТЕСЛЕНКО:16.2. Вихідна і вхідна інформація при розв’язуванні задач обліку, контролю, аудиту, аналізу і регулювання

З аналітичного і синтетичного бухгалтерського обліку на друк чи на екран дисплея видають перелічені далі основні вихідні документи.
1. Облік праці і заробітної плати
 Розрахункова відомість.
 Розрахунковий листок/Особовий рахунок.
 Платіжна відомість.
 Зведена відомість за місяць.
 Відомість розподілу зарплати по кодах виробничих витрат.
2. Облік основних засобів
 Відомість руху основних засобів.
 Відомість нарахування амортизації і зносу основних засобів.
 Відомість наявності основних засобів.
 Відомість експлуатаційних показників вантажного автотранспорту.
 Відомість експлуатаційних показників тракторного парку.
3. Облік матеріальних цінностей
 Відомість руху матеріальних цінностей.
 Відомість розподілу вартості матеріальних цінностей за напрямками витрат.
 Оборотна відомість.
 Сальдова відомість.
4. Облік витрат на виробництво, виходу продукції і її реалізації
 Відомість обліку витрат на виробництво і виходу продукції.
 Відомість реалізації продукції.
5. Облік коштів, фондів, фінансових операцій
 Відомість обліку коштів і розрахунків.
 Відомість обліку фондів.
6. Зведений облік і складання звітності
 Головна книга.
 Сальдовий баланс.
 Шахова відомість.
 Відомості за формами звітності.
Звичайно, в умовах невеликих селянських (фермерських) господарств одержувати весь комплекс таких машинограм недоцільно. Тому згідно з наказом № 34 Мінсільгосппроду України від 5 лютого 1997р. селянським (фермерським) господарствам пропонується вести бухгалтерський облік за спрощеною схемою. Цю саму схему можна взяти за основу і при використанні ПК (з додаванням кодів і іншими змінами).
Основним вхідним (а потім і вихідним аналітичним) документом може бути журнал реєстрації господарських операцій (табл. 16.1).

Для обліку основних засобів, витрат виробництва, розрахунків передбачається складання відомостей, що показані в табл. 16.2–16.4.


Більшість одноіменних вихідних форм бухгалтерського обліку, що одержують з використанням вказаних вище пакетів, схожі за змістом, оскільки при розробці пакетів враховуються загальноприйняті вимоги та інструктивні матеріали в системі бухгалтерського обліку. Наприклад, у пакеті ЛУКА (Київського АО «Протекта»), а також у відомому пакеті БЕСТ (у версіях, більше орієнтованих на невеликі господарства і підприємницькі структури ) з обліку праці і зарплати передбачено одержувати вихідні форми такого змісту.

Аналогічної форми одержують також машинограму зведену відомість по синтетичних рахунках та зведення по підрозділах, але в останній машинограмі замість графи «Табельний номер» є графа «Підрозділ».
За вимогою користувача можуть видаватись довідки за певний період роботи, в яких вказується заробіток за даний період, внески на благодійні цілі, неоподатковуваний мінімальний місячний заробіток, витрати на утримання дітей і утриманців, оподатковуваний заробіток, сума утриманого податку.
Для виплати заробітку з каси складають машинограми — платіжні відомості на кінцеву місячну оплату, аванс, компенсаційні і інші виплати. Машинограми мають однакові графи: табельний номер; прізвище, ім’я та по батькові; сума; підпис про отримання.
На основі архівних даних інформаційної бази можна дістати машинограми-зведення по архіву за рік (табл. 16.7).

Одержують також зведені відомості по кодах нарахувань і утримань та по синтетичних рахунках (по формі табл. 16.8 — 16.9).
При необхідності можна одержати зведені відомості по окремих видах нарахувань чи утримань.

В деяких пакетах (в тому числі і в пакеті ІАЕ УААН) передбачене одержання відомості «Особовий рахунок/Розрахунковий листок», яка розривається на дві частини: права частина залишається в бухгалтерії для довідок (в БД термін зберігання такої інформації обмежений), а ліва частина видається працюючому для ознайомлення із заробітком. Шапку форми наведено в табл. 16.10.

Оскільки в сільськогосподарських підприємствах на тракторних і комбайнових роботах вартість витраченого палива безпосередньо відноситься на витрати по об’єкту виконуваних робіт, причому ця інформація фіксується в первинних документах на оплату праці, то здебільшого для таких підприємств складається складніша машинограма розподілу заробітної плати за напрямками витрат, ніж показана в табл. 16.9. До неї можуть включатися, окрім сум нарахованої зарплати і нарахувань на неї, графи з кількісними і вартісними показниками інших витрат і послуг (в тому числі живого тягла) з диференціацією не тільки по підрозділах, а й по синтетичних і аналітичних рахунках.
Крім того, можуть складатися машинограми розрахунку оплати праці при наданні відпустки чи звільненні, розрахунку допомоги за тимчасовою непрацездатністю, відомості виплати аліментів та інші відомості для виписки платіжних доручень тощо. Загальна кількість різновидів машинограм може бути досить значна. Так, при використанні пакета ІАЕ УААН їх кількість перевищує два десятки, а при використанні пакета ПРОЗА компанії «Інтелект-Сервіс» (з урахуванням одержання даних по структурних підрозділах) — більше трьох сотень.
У випадку автоматизованого ведення обліку кадрів, що в сільськогосподарських підприємствах і тепер здійснюється рідко, з допомогою комп’ютерів одержують також машинограми наявності і руху кадрів по підрозділах, професіях, категоріях, статі і інших групувальних ознаках. При цьому сучасні комп’ютерні системи можуть видавати на екран і друк не лише анкетні та інші дані, а й кольорове фото. Це важливо для менеджерської роботи, оскільки потенційні партнери, використовуючи можливості глобальних мереж, можуть ознайомитися з підприємством-партнером в якійсь діяльності та його менеджерами в зручний для них час навіть дистанційно. Це, приміром, передбачено комп’ютерною системою автоматизації менеджменту ДЕЛОПРО Київської фірми КСІКОМ СОФТ. Інформація про співробітників може використовуватись для виписування посвідчень для відрядження, доручень, лімітних карт, штатного розпису тощо.
З обліку товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) на ЕОМ складають машинограми, пов’язані, насамперед, з наявністю і рухом цих цінностей. Під ТМЦ розуміють цінності, що обліковуються на рахунках розділу «Виробничі запаси» плану рахунків бухгалтерського обліку (рахунки 05 – 16) та на рахунках розділу «Готова продукція, товари і реалізація» (40 – 47). У системах ЛУКА, БЕСТ машинограми надходження і вибуття ТМЦ мають форму, що приведена в табл. 16.11, але в машинограмі надходження ТМЦ графи 10-12 відсутні.

Оборотна відомість приведена в табл. 16.12.

Аналогічні відомості можуть складатися в розрізі складів, матеріально відповідальних осіб, а також можуть складатися машинограми залишків ТМЦ на певну дату. В останньому випадку окрім граф 1 — 6 , що є в попередніх відомостях, вказується кількість, ціна і вартість ТМЦ.
Для аналізу руху ТМЦ в розрізі рахунків по датах, документах і операціях складається машинограма «Відомість операцій по рахунку ____» (табл. 16.13), а також складаються зведені оборотні відомості по рахунках з даними вхідного сальдо, дебетовими і кредитовими оборотами з кодами відповідних кореспондуючих рахунків, вихідним сальдо.

Ціни, що вказуються в машинограмах, формуються програмно за вибраною користувачем при налагодженні системи методикою (середньорозрахункові — за середньою ціною залишку, облікові — з оприходуванням і списуванням ТМЦ по фіксованих цінах, ФІФО — списування ТМЦ за ціною придбання строго в порядку надходження партій, ЛІФО — списування ТМЦ за вартістю останньої придбаної партії). У деяких пакетах бухгалтерських програм матеріали обліковуються по фактичних цінах придбання, для чого на нову партію придбаних однакових матеріалів може відкриватися новий номенклатурний номер. В інших пакетах (у тому числі і пакеті ІАЕ УААН) матеріали обліковуються в поточному році в постійних цінах (облікових, планових і т.п.), а різниця між фактичною вартістю заново придбаних матеріалів і прийнятою постійною ціною обліковується на окремих субрахунках і щомісячно розподіляється пропорційно до суми використовуваних матеріалів і їх залишків в постійних цінах. При цьому може складатися машинограма виявлення відхилень фактичних цін придбаних матеріалів разом з транспортно-заготівельними витратами від постійних цін (табл. 16.14).

Для розподілу відхилень в цінах за напрямками витрат ТМЦ необхідно на основі даних про залишки матеріалів на початок місяця і витрат матеріалів за місяць у постійних цінах, а також нерозподілених відхилень на початок місяця і виявлених відхилень за місяць визначити з допомогою ЕОМ коефіцієнти розподілу відхилень в розрізі субрахунків матеріалів (нерозподілені відхилення від постійних цін на початок місяця підсумовуються з виявленими відхиленнями в даному місяці і здобутий підсумок ділиться на суму вартості наявних на початок місяця матеріалів з вартістю матеріалів, що надійшли зі сторони). Потім вартість витрачених (чи залишків) матеріалів за напрямками витрат перемножується на відповідний для даного матеріалу по його субрахунку коефіцієнт розподілу. Алгоритм може реалізовуватися поетапно, або в ході складання спеціальної машинограми розподілу вартості ТМЦ за напрямками витрат (табл. 16.15).

Для проведення інвентаризацій на ПЕОМ складають машинограми інвентаризаційного опису ТМЦ, в яких окрім граф 1-8, 13 таблиці 16.12 з даними бухгалтерського обліку друкуються чисті графи «Кількість» і «Сума» для вписування фактичних даних під час інвентаризації.
Додатково складають окремі машинограми і з обліку наявності та руху тварин в сільськогосподарських підприємствах, оскільки в них необхідно виділяти дві графи для кількісних показників (голів і маси в живій вазі) і нагромаджувати та показувати окремі показники з початку року. В машинограмах реалізації сільськогосподарської продукції показується і третій кількісний показник — залікова маса (табл. 16.16).

Графи з трьома різновидами кількості використовуються і в машинограмах обліку витрат, виходу продукції і послуг, що складається за проектом ІАЕ УААН (табл. 16.17).

Форми машинограм з обліку наявності, руху, інвентаризації основних засобів певною мірою схожі з машинограмами наявності, руху та інвентаризації ТМЦ. Проте може враховуватися час введення в експлуатацію, знос тощо. Наприклад, у пакеті ЛУКА відомість надходження основних засобів має вигляд, показаний у табл. 16.18.

У відомості наявності основних засобів за місцем знаходження чи експлуатації додатково є графи з даними про норму зносу, залишкову вартість, номер документа та причину вибуття основних засобів протягом місяця.
Для включення вартості використовуваних основних засобів в затрати виробництва та визначення фактичної їх вартості розраховується амортизація і знос основних засобів і складаються відповідні машинограми. Хоч за останнім законодавством методика розрахунку амортизації і зносу основних засобів дещо змінилася (не з балансової, а залишкової вартості), форми машинограм практично не змінилися. Пакетами ЛУКА і БЕСТ у цьому відношенні передбачено складання таких відомостей(відеограм), як: «Довідка про розрахунок зносу основних засобів» (табл. 16.19), «Розробна таблиця розрахунку зносу основних засобів» (табл. 16.20), «Знос основних засобів за 199__ рік». В останній відомості, окрім граф 2,3,5-12 таблиці 16.20, є ще 12 граф для місяців року, в яких проставляються суми зносу основних засобів з урахуванням дат знаходження їх в експлуатації. Підсумки в цій відомості показують загальну картину щомісячного нарахування зносу основних засобів протягом року.

Передбачається також одержання відомості-довідки про пробіг автотранспорту, в якій вказується номер інвентарної карти, інвентарний номер, назва автотранспортного засобу, вид основного засобу, пробіг на початок місяця і пробіг за місяць. Практично відомість містить вибірку даних по автотранспорту з табл. 16.20.
Оскільки у великих сільськогосподарських підприємствах дані про пробіг автомобілів необхідні не тільки для нарахування зносу/амортизації, але і для аналізу використання автотранспорту, то в цьому разі доцільно одержувати відомості з більшою деталізацією експлуатаційних показників — по марках автомобілів, табельних номерах водіїв. Потрібна також ширша гама експлуатаційних показників вантажного автотранспорту: пробіг загальний і з вантажем, перевезено вантажів всього і на прицепах, зроблено тонно-кілометрів всього і на прицепах, відпрацьовано годин і нарахований заробіток, витрачено пального за нормою і фактично.
Аналогічні машинограми(відеограми) одержують і для аналізу використання тракторного парку, але з дещо іншими експлуатаційними показниками: відпрацьовано машино-змін і машино-днів, обсяг робіт в тонно-кілометрах і умовних еталонних гектарах, а також відпрацьований час і нарахований заробіток та витрати пального за нормою і фактично.
Останнім часом у зв’язку з появою окремих законодавчих актів виникала необхідність переоцінки основних засобів. В пакетах ЛУКА і БЕСТ для цієї цілі складаються машинограми за формою табл. 16.21.

Можуть складатися також відомості переоцінки основних засобів за рік і групова відомість переоцінки у стисненій формі.
Як і з обліку ТМЦ, складаються при необхідності відомості інвентаризаційного опису основних засобів, зіставлювальні відомості. В багатьох пакетах (УПТЦ АГРОПРОМСИСТЕМА і ін.) передбачається складання відомості наявності дорогоцінних металів у складі основних засобів.
В аграрному менеджменті велике значення надається обліку виробництва і контролю формування собівартості сільськогосподарської продукції. Одна із форм вихідних відомостей, що складається з цією ціллю, приведена в табл. 16.17. З такої відомості можна дістати дані як про витрати, так і вихід продукції і можна легко розрахувати її собівартість. За такою самою формою може складатися машинограма і в розрізі всього господарства.
В інших проектних рішеннях склад реквізитів подібних машинограм буває дещо іншим. До них можуть включатися графи з плановими показниками та відхиленнями, передбачатись інше угрупування даних тощо.
Найбільш схожими між собою в різних проектних рішеннях є машинограми в частині обліку розрахунково-фінансових операцій, фондів, резервів, кредитів, при складанні оборотного балансу і Головної книги, хоч і в цьому випадку бувають відмінності.
У пакетах ЛУКА, БЕСТ по банківських, касових, розрахункових операціях передбачено одержувати «Відомість операцій по рахунку №…» за формою, показаною в табл. 16.13, оборотну відомість по рахунку за період (табл. 16.22).

З банківських і касових операцій можуть складатися відомості руху валют (табл. 16.25) і картки аналітичного обліку валют (табл. 16.26).
В деяких проектних рішеннях, в яких не передбачається одержання підсумків за довільний період при певній потребі, поряд з місячними підсумками по окремих рахунках вказуються також підсумки з початку року.

З синтетичної звітності складається також «Оборотно-сальдова відомість» за формою табл. 16.27, «Головна книга» за формою табл. 16.28 і «Шахова відомість» за формою табл. 16.29.

Подібної форми складається відомість і з допомогою пакета ІАЕ УААН, яка називається «Оборотний баланс». Проте в ній для назви основного рахунку виділена окрема графа і окрема — для коду кореспондуючого рахунку.
За даними комп’ютерного обліку легко проводиться всебічний аналіз стану і ходу господарювання. Для цього використовуються різні математичні, статистичні, графічні методи і відповідні програмні продукти: СТАТГРАФ, КВАТРОПРО, ВАРІТАБ, ЛОТУС, ЕХСЕL та інші. Особливо поширеним останнім часом став ЕХСЕL, оскільки він поставляється разом з операційною системою Windows і має досконалий інструментарій і сервіс для виконання аналітичних робіт. Проте не завжди є можливість імпортування файлів для аналізу і дані приходиться набирати вручну, робити відповідні вибірки. В цьому відношенні очевидні переваги є у спеціально підготовлених для цієї цілі програм, особливо в пакеті БЕСТ, системі ГАЛАКТИКА.
У пакеті БЕСТ передбачено одержання машинограм (відеокадрів) з діаграмами аналізу прибутку та структури залишків ТМЦ по складах, групах, номенклатурних номерах, операціях, постачальниках/покупцях, торговельних агентах. Крім того, з допомогою пакета БЕСТ-Ф можна виконувати поглиблений зовнішній і внутрішній фінансово-господарський аналіз (чи аудит), автоматично завантажуючи необхідні похідні дані з систем БЕСТ-3 або БЕСТ-4, чи вводячи їх вручну.
Зовнішній аналіз здійснюється на основі звітності та найбільш відомих методик аналізу і дозволяє одержати машинограми (відеокадри) з даними про фінансову стабільність, структуру майна підприємства, раціональність залучення позичкових засобів, платоспроможність, рентабельність господарської діяльності, обґрунтованість політики розподілу і використання прибутку, вибір потенційних партнерів, вірогідність банкрутства тощо. Машинограма вірогідності банкрутства, наприклад за моделлю Альтмана, має вигляд, показаний в табл. 16.30.

Внутрішній аналіз виконується безпосередньо з використанням облікових даних з системи БЕСТ і дозволяє одержати більшість машинограм, що одержують при зовнішньому аналізі, але переважно в динаміці, а не в порівнянні. А для торговельних структур додатково видається ще значна номенклатура аналітичних машинограм. Аналіз виконується в системі Windows з використанням додатка Exсel, тому при бажанні можна дістати також аналітичні дані у вигляді графічних діаграм.
Звичайно, великі графічні можливості електронної таблиці Exсel дозволяють одержувати аналітичні графіки і при використанні інших бухгалтерських пакетів, але переважно на основі ручного вводу даних. У процесі контролю, аудиту, поточного аналізу з допомогою таких аналітичних графіків можна показати, поряд з ілюстрацією зазначених щойно аналітичних розрахунків, зміну стану основних засобів (див. рис. 16.3), аналіз відхилень фонду оплати праці і її продуктивності, стан виконання плану загального прибутку підприємства, вплив окремих факторів на формування прибутку, проаналізувати собівартість робіт чи продукції (рис. 16.4), виконання плану використання тракторів (рис. 16.5) тощо та широко застосовувати одержані дані для регулювання відповідних процесів.


Вихідною інформацією в комп’ютерних аудиторських ІС є протоколи аудиторських перевірок, різновиди форм яких зберігаються в базі знань. Залежно від специфіки об’єкта аудиту в протоколі показуються основні дані аудиторського аналізу здебільшого у вигляді відповідної таблиці. Наприклад, при аудиті відповідності даних аналітичного обліку матеріальних цінностей даним синтетичного обліку, даних синтетичного і аналітичного обліку регістрам бухгалтерського обліку та звітним бухгалтерським даним чи аудиті операцій обліку затрат на виробництво форма табличної частини протоколів може бути такою (табл. 16.31):

При аудиті операцій з обліку праці і зарплати, фінансово-розрахункових операцій, баланса тощо в аудиторській таблиці графи 1, 2, 4, 5 можуть бути відсутні. Проте в окремих випадках деталізація аналізованих показників може значно поглиблюватися (аудит повноти і своєчасності оплати за реалізовану продукцію і ін.).
Частина вихідних форм документів, що їх дістають у процесі своєї діяльності менеджери-маркетологи, а також інші спеціалісти для регулювання виробничих і економічних процесів, певною мірою аналогічні розглянутим плановим і обліково-аналітичним документам (особливо в частині виробництва і реалізації продукції). Частину форм про ціновий моніторинг продовольчого ринку можна взяти через систему Internet з галузевого WEB-сервера (див. розд. 17) чи з інших джерел, а частину сформувати з огляду на конкретні умови.
Основною вхідною інформацією для рішення обліково-аналітичних задач є умовно-постійна інформація різних довідників в памяті ЕОМ, змінна інформація з первинних документів, інформація попередніх періодів з перехідних масивів даної та інших підсистем.
В існуючих інформаційних системах використовуються на машинних носіях переважно такі довідники: довідник-цінник матеріальних цінностей, довідник працюючих, довідник видів оплат і утримань, довідник плану рахунків бухгалтерського обліку, довідник кореспонденції рахунків, довідник господарських операцій, довідник основних засобів, довідник постачальників і покупців, довідник статей калькуляції та інші. Частина довідників складається з відповідних кодів і назв (довідник видів оплат і утримань), а частина має складнішу структуру. Наприклад, довідник-цінник на матеріали (номенклатура-цінник) окрім коду матеріалу і його назви ще має ціну, а якщо в структурі коду матеріалу відсутній код рахунку, то й код рахунку. Довідник плану рахунків бухгалтерського обліку в системі «1С Бухгалтерія» додатково має дані, пов’язані з технологічною специфікою системи (рис. 16.6).

Первинні облікові документи регламентовані галузевими інструкціями, мають типову форму і суттєво не відрізняються в різних комп’ютерних інформаційних системах. Основними документами є акти приймання-передання чи списання (вибракування для тварин) основних засобів, табелі обліку робочого часу, книжки бригадира з обліку праці та виконаних робіт, облікові листки праці і виконаних робіт, облікові листки трактористів-машиністів, дорожні листи тракторів чи автомобілів, наряди на відрядну роботу, розрахунки-нарахування заробітної плати працівникам тваринництва, реєстри відправки та приймання зерна та іншої продукції, акти на приймання чи оприбуткування кормів, журнали обліку надою молока, лімітно-забірні картки на одержання матеріальних цінностей, накладні, прибуткові і видаткові касові ордери, платіжні вимоги-доручення та інші.
Дані з первинних документів вводяться в ЕОМ (переважно заповненням аналога форми документа на екрані дисплею — див. рис. 16.7) і зберігаються на машинному носієві.
В сучасних обліково-аналітичних інформаційних системах після закінчення вводу даних документа з автоматичним їх контролем виконується їх запис і накопичення в базі даних у вигляді хронологічних записів бухгалтерських проводок стандартного типу. Накопичення хронологічних записів здійснюється з початку року і спеціальне щомісячне обрахування та запис залишків за бухгалтерськими рахунками не виконується (за винятком кінця року). При потребі такі залишки комп’ютер може розрахувати і видати в будь-який час за запитом ( АРМ бухгалтера ІАЕ УААН, БЕСТ, ЛУКА). Але в деяких інформаційних системах з більш застарілими проектними рішеннями передбачається обов’язкове одержання щомісячних залишків за рахунками, тому в цьому випадку вхідними масивами будуть також масиви з залишками за рахунками на кінець попереднього місяця чи розраховані за окремими рахунками підсумкові дані з початку року.

Важливе значення при вводі інформації в обліково-аналітичній ІС надається кодам облікових номенклатур. Ними користуються навіть при високому рівні автоматизації облікових процесів. Структура одних і тих самих кодів та кількість знаків у них в різних ІС можуть суттєво відрізнятись, проте для більшості характерна все ж певна закономірність. Основні коди і кількість знаків у них частіше такі: коди рахунків (2) і субрахунків (1-2), об’єктів аналітичного обліку (4), коди господарських операцій (3-4), табельних номерів працюючих (4), видів оплат і утримань (2), професій (2), категорій працюючих (2), виробничих витрат (6-7), видів і груп основних засобів (2-3), інвентарних номерів (4-6), номенклатурних номерів матеріалів (6-7), марок машин (2) тощо. Зауважим, що код господарських операцій необхідний для автоматизації проставляння бухгалтерських проведень (контирувань). Але виграш в автоматизації контирувань часто нівелюється складністю запам’ятовування і проставляння кодів операцій в первинні документи. Оскільки багато первинних документів почали виписувати на комп’ютерах, то в ряді ІС замість використання коду господарської операції застосовують інструмент безпосереднього запису проведень з використанням довідників типових проводок як підказок. Незабаром передбачається перехід на міжнародну багатозначну систему кодування бухгалтерських рахунків (банки уже перейшли), тому в описаних кодах будуть певні зміни.
Алгоритми розрахунків при розв’язуванні облікових задач особливою складністю не вирізняються, оскільки зводяться до перемноження в окремих випадках кількості на ціну (розцінку, коефіцієнт тощо), визначення залишків на кінець періоду, накопичення кількісних та вартісних показників за різними групувальними ознаками. Так, нарахування заробітної плати Si за виконання i –го обсягу робіт (чи одержану продукцію) визначається такою залежністю:

Обороти по аналітичних бухгалтерських рахунках підраховуються підсумовуванням задокументованих сум по відповідних господарських операціях, а обороти по синтетичних бухгалтерських рахунках є накопиченням підсумків по регламентованих аналітичних рахунках.
Деякі специфічні розрахунки пов’язані з розподілом бригадного заробітку між її членами, розподілом додаткової оплати за продукцію, виявленням і розподілом відхилень від постійних цін ТМЦ, розподілом накладних видатків тощо.
Значно складнішими є алгоритми більшості аналітичних розрахунків, в яких задіюється досить великий арсенал статистичних і математичних методів, хоч часто аналіз також виконується простим порівнянням планових і фактичних даних чи з деяким доповненням інших методів. Наприклад, для визначення ступеня впливу фактору цін на собівартість продукції користуються такою формулою:

Типи ситуацій для порівняння розрахованого коефіцієнта вірогідності банкрутства наведені в табл.16.30.
Але як даний алгоритм розрахунку, так і більшість інших аналогічних розрахунків (коефіцієнтів ліквідності, забезпеченості власними засобами і платіжної здатності, фінансової стійкості тощо) закладені у відповідні використовувані для цього програмні продукти (БЕСТ-Ф, ГАЛАКТИКА і т.ін.) і реалізуються автоматично за запитом користувача.
Сказане стосується й поширених алгоритмів аналітичних розрахунків з використанням дисперсійного, регресійного, кореляційного [див. формули (16.6) і (16.7)] та інших методів аналізу.

Алгоритми розрахунків коефіцієнтів кореляції та інших математичних та статистичних розрахунків є в поширеній електронній таблиці EXCEL і в інших таких програмних продуктах у вигляді спеціальних функцій.