Інформаційні системи в аграрному менеджменті






Інформаційні системи в аграрному менеджменті - ТЕСЛЕНКО:17.2. Інформаційні і технологічні аспекти розв’язування задач в ІС аграрного менеджменту на регіональному рівні

Переважна більшість вихідної інформації вирішуваних задач на регіональному рівні необхідна управлінському персоналу для прийняття управлінських рішень, а тому видається здебільшого у вигляді машинограм і відеокадрів.
У районних і обласних управліннях сільського господарства, де штат персоналу значно скоротився (у 4 — 5 раз), вихідна інформація автоматизовано вирішуваних задач може певною мірою допомагати підтримувати контролюючі і регулюючі функції цих органів. В частині планової інформації в основному складають зведені плани (основні показники) розвитку АПК, проекти планів на наступний рік. З облікової інформації одержують зведені дані таблиць бухгалтерських звітів та різні зведені оперативні дані про показники рослинництва, тваринництва, використання сільськогосподарських машин і засобів.
На основі планових і фактичних даних у звітному періоді, а також фактичних даних у базисному (передуючому) і звітному періоді з допомогою комп’ютерів складають аналітичні машинограми. Машинограми з факторним аналізом обсягів валових зборів урожаю по господарствах і районах (об’єктах аналізу), відхилень прибутку від реалізації, динаміки рівня рентабельності, що складаються також на загальногалузевому рівні в розрізі областей (в УПТЦ «Агропромсистема»), наведені в табл. 17.1 – 17.3.

За формою табл. 17.3 складаються також машинограми «Фактори відхилення рентабельності» на окремі сільськогосподарські культури.
В інформаційній системі «Овочі» перед початком планового періоду складають машинограми «План заготівлі овочів по постачальниках» і «План заготівлі овочів в номенклатурі» в розрахунку на плановий місяць. В процесі заготівлі складають ще аналогічні оперативні плани заготівлі овочів по виробниках і в номенклатурі [3]. Складається також машинограма «Щоденний аналіз ходу робіт по заготівлі овочів». Дані цієї машинограми, окрім її прямого призначення, можуть використовуватися покупцями овочів для коригування в майбутньому своїх планів закупівель. В процесі рішення задачі розподілу заготовлених овочів видається однойменна машинограма з розподілом овочів за покупцями-замовниками.
Переважно однойменні з назвами задач машинограми одержують і при рішенні відповідних, перерахованих раніше, задач в ІС «Виноград».
В ІС «Молоко» складають машинограми:
«Аналіз виконання плану по валовому надою молока» (табл. 17.4);

 «Аналіз виконання планів за основними економічними показниками виробництва і продажу молока в звітному періоді»;
 «Аналіз впливу поголів’я корів і їх продуктивності на валовий надій молока»;
 «Аналіз виконання планів заготівлі молока» (табл.17.5);
 «Контроль за ходом виконання планів виробництва молока»;
 «Розрахунок кількості автотранспорту для заготівлі молока» і ін.

Оскільки останнім часом значно зріс обсяг заготівлі молока від населення, то можуть складатися машинограми аналізу закупівель по окремих населених пунктах тощо.
Для аналізу стану і роботи тракторів та комбайнів машинно-технологічних станцій в господарствах району, витрат пального, використання автомобілей в напружені періоди сільськогосподарських робіт складається також ряд відповідних машинограм (машинограма стану тракторів приведена в табл. 17.6).

За замовленням інспекції Держтехнагляду розробляється також інформаційно-пошукова система наявності та технічного стану машинно-тракторного парку, де можна буде одержати потрібну інформацію за запитом.
При роботі в системі цінового моніторингу користувачам на всіх рівнях видаються дані по молокопродуктах у вигляді таких відео- кадрів:
 Рівень закупівельних цін на молокопродукти за період ________ по ____________ області;
 Рівень відпускних цін переробних підприємств на молокопродукти за період ________ по ___________ області;
 Рівень роздрібних цін торгівлі на молокопродукти за період ________ по ____________ області;
 Рівень цін селянських ринків на молокопродукти за період ________ по ____________ області.
Аналогічні відеокадри видаються також на такі види сільгосппродуктів:
 худоба, птиця, м’ясо та м’ясопродукти;
 картопля, овочі, фрукти, баштанні та виноград;
 зерно та продукти його переробки;
 олійні культури, продукти їх переробки та цукор.
В системі цінового моніторингу можна також одержати відеокадри з інформацією, яка є вхідною для цінового моніторингу на державному рівні:
 Рівень закупівельних цін, відпускних цін переробних підприємств, роздрібних цін торгівлі та цін селянських ринків на __________ продукцію за __________ період по __________ області;
 Звіт про цінову ситуацію на ринку основних видів продукції за минулу неділю з __________ по _____________ області.
Для даних про закупівельні і відпускні ціни передбачена вихідна форма, що показана в табл. 17.7.

Форми таблиць видачі даних, в тому числі і при розмноженні інформації цінового моніторингу засобами друку, можуть бути також дещо іншими (див.табл. 17.9). Приклад відеокадру про біржові ціни показаний на рис. 17.4.

Вхідною інформацією для рішення задач на регіональному рівні є дані з первинних документів господарств і організацій, форм бухгалтерської і статистичної звітності, оперативних повідомлень, сформованих баз даних. В практиці реалізації ІС «Виноград» (АСУ «Ртвелі» в Телавському районі Грузії) використовувались, наприклад, спеціальні диспетчерські журнали з інформацією з господарств та перероблюючих підприємств про заготівлі винограду до 11 годин дня.
Значна частка вхідної інформації для розв’язування задач на регіональному рівні береться із статистичної звітності, тим більш що багато форм звітності згідно з інструкцією передаються одночасно в органи статистики і у вищестоящі галузеві органи. Така звітність буває поштова річна (форма № 1-ферм «Заключний звіт про підсумки сівби під урожай ____ р. селянського (фермерського) господарства або орендаря (громадянина) за ____ р», форма № 2-ферм «Звіт про діяльність сільського (фермерського) господарства або орендаря (громадянина) за ____ р.», форма № 4-сільрада «Посівні площі сільськогосподарських культур у господарствах населення на території сільської Ради народних депутатів за ______ р.», форма № 4-сг «Заключний звіт про підсумки сівби під урожай _____року станом на 1 грудня», форма № 8-сг «Звіт про очікувані результати фінансово-господарської діяльності на 1 жовтня ______ р.», форма № 11-ОФ «Звіт про наявність та рух основних фондів, амортизацію (знос) за _____рік», форма № 24 «Звіт про стан тваринництва на 1 січня _____року», форма № 24-підсобне «Звіт підсобного або державного кооперативного господарства про стан тваринництва на 1 січня _____року» і ін.); поштова квартальна (форма № 1 (риба)-квартальна «Звіт про вилов риби, добування морепродуктів та їх переробку за ______квартал ______р.» ); термінова місячна (форма № 6-мех «Звіт про стан сільськогосподарської техніки і надходження пального на «___»_______р.», форма № 24-сг «Звіт про стан тваринництва на «___»_________р.»); термінова тижнева (форма № 3-сг «Звіт про сівбу ярих культур на «___»______р.», форма № 7-сг «Про хід збирання урожаю, сівби озимих та оранку на зяб на «___»______р.», форма № 10-сг «Звіт про хід сінокосіння і заготівлі кормів на «___»______р.») і ін.
Вхідними повідомленнями для системи цінового моніторингу є відомості:
 Цінова ситуація по __________ продукції за минулу неділю з______ по ______________області (подібна табл.17.9);
 Звіт про цінову ситуацію на ринку основних видів продукції за минулу неділю з ____________ по _______________області.
Використовуються також довідники областей, продукції, видів цін на продукцію, база даних економічних показників цінового моніторингу.
Технології рішення задач на регіональному рівні в автономному і мережному режимах практично не відрізняються від технологій рішення планових і обліково-аналітичних задач на рівні підприємств, але певні особливості можуть бути. Мережні регіональні інформаційні системи орієнтуються на збір, обробку і використання інформації з використанням глобальної комп’ютерної мережі INTERNET. При цьому задіюються принципи сучасної архітектури «клієнт-сервер».
Клієнтська частина комплексу реалізує інтерфейс користувача із системою із забезпеченням поповнення централізованих баз даних. Окрема компонента системи здійснює виконання комплексних запитів до централізованої БД та обробку їх результатів. Третя частина дозволяє обробляти запити від клієнтської частини. Обмін даними між віддаленими робочими станціями і сервером в більшості передбачається виконувати з використанням телефонної комутованої мережі загального користування.
Для забезпечення коректності операцій над базою даних у системі цінового моніторингу, наприклад, БД поділена на основну таблицю із збереженням на сервері як серверного компонента і таблиці-довідники як клієнтські компоненти. Структура та вміст довідників однакові для всіх клієнтів і можуть змінюватися лише адміністратором системи. Сценарій же обміну даними із сервером полягає в попередньому занесенні даних користувачем у тимчасову таблицю на робочій станції з тією самою структурою, що й у головної таблиці. Після завершення набору даних стандартними засобами Windows 95 встановлюється зв’язок віддаленого комп’ютера з сервером і програма-клієнт копіює дані з тимчасової таблиці в головну.
Сценарій обміну даними з сервером при обробці запитів передбачає набір користувачем з допомогою спеціальних екранних форм параметрів запиту, за якими потім формується SQL-запит до головної таблиці. Як і в попередньому випадку запуском стандартної програми встановлюється зв’язок з центральним сервером, який обробляє запит і надсилає результат на робочу станцію (адреса WEB-сервера: WWW.MINAGRO.KIEV.UA).
Для одержання даних з БД за запитом необхідно запустити програму «APSClient» через стартове вікно системи «APS» (подвійним натисканням лівого клавіша миші на ярлиці «APSClient». Після цього на екрані з’явиться вікно, яке зображено на рис. 17.5.

Для побудови SQL-запитів треба ввійти в меню «Запити», а в ньому вибрати пункт «Вибірки». На екрані з’явиться вікно, наведене на рис. 17.6.

Після натискання на кнопку «Виконання запиту» ПЕОМ передає запит на сервер локальної мережі, а на екрані знову з’являється рис. 17.5. Для перегляду результатів запиту необхідно в меню «Результати» вибрати пункт «Перегляд». Після цього з’явиться вікно, яке наведено на рис. 17.8.

Для переміщення результатів на екрані чи їх друку використовують відповідно кнопки вертикального та горизонтального прокручування чи друку.
Для розміщення інформації на сервері аналогічно програмі «APSClient» клієнт запускає програму «PriceInp» ярликом з тією самою назвою і далі працює в діалоговому режимі.
В режимі використання системи як довідкової користувач через систему INTERNET набирає адресу WEB-сервера (див. стор. 226) і далі працює з ним у звичайному діалозі.