Економіка зарубіжних країн - ЧУЖИКОВ В. І.:3.6. Основні напрямки державного регулювання економіки у ХХІ ст.

Сучасну модель економіки США не можна ідентифікувати тільки на одному рівні, скажімо віднести її до неоліберальної чи кейнсіанської у першу чергу через те, що погляди американських економістів та урядовців на роль держави перебували у постійному русі, так само змінювалася внутрішня та зовнішня політика. Проте, в умовах посилення процесів глобалізації світового господарства державне регулювання стає дедалі помітнішим. Так, в Економічній доповіді Конгресу США у 1998 році було сформульовано щонайменше три ключові елементи подальшої стратегії розвитку країни: скорочення дефіциту бюджету, інвестування у людський капітал, відкриття зарубіжних ринків.
З приходом до влади адміністрації Дж.Буша перелік державних пріоритетів було розширено. До них приєдналися: забезпечення сталих темпів економічного зростання, низького рівня безробіття та інфляції, росту реальних доходів населення, бюджетного профіциту тощо. Досить амбітні цілі вимагають більшого ніж раніше втручання держави в економіку країни, яке нерідко трактується як створення оптимальних умов для розвитку національного бізнесу на внутрішньому та зовнішньому рівнях.
На думку російського дослідника економіки США В.Супяна (2002) упродовж наступних 10-15 років державне регулювання стосуватиметься щонайменше шести основних блоків проблем:
1. Подальша стабілізація економічного зростання, розробка збалансованої макроекономічної політики з метою досягнення сталого зростання з урахуванням економічних та соціальних вимог.
Серед бюджетних пріоритетів (які можна віднести до тактичних) слід назвати погашення чи принаймні зниження державного боргу та проведення податкової реформи.
2. Сприяння зростанню продуктивності праці через здійснення інноваційної політики, проведення заходів щодо прискорення НТР, подальший розвиток фундаментальної науки, підтримка інформаційних технологій.
Федеральні витрати у 2000-му фінансовому році на НДДКР становили 75 млрд. дол. (у 2001 р. вони зросли до 78,2 млрд. дол. у т.ч. на фундаментальні дослідження було витрачено тільки по лінії Національного Наукового Фонду 675 млн. дол.).
3. Всебічний розвиток освіти і підвищення кваліфікації робочої сили, що впливає на економічне зростання, а також на покращення рівня життя американців, починається передусім із шкільної освіти. Державне фінансування тільки у 1999 р. становило близько 98 млрд. дол. Асигнування ж на вузівську освіту сягнули рекордної величини – 159 млрд. дол. (а якщо сюди включити приватні внески – то й всі 246 млрд. дол.). Прийнятий у 90-ті роки ряд федеральних законів та державних програм передбачає зробити упродовж наступних десяти років доступною вищу освіту в США. Тільки з цією метою у 2000-му фінансовому році на гранти Пелла (субсидії на отримання вищої освіти, що повертаються отримувачами-студентами після працевлаштування упродовж 10-15 років) було виділено 7,6 млрд. дол. Аналогічна програма існує й для шкільної освіти – “Цілі 2000 р. – освіта для Америки”.
4. Забезпечення соціальної функції держави, яка включає в себе модернізацію діючих програм в галузі пенсійного та медичного страхування, допомогу по бідності та підтримку сімейних цінностей.
Передбачається, що суттєво зросте у період 1996-2050 рр. питома вага витрат у структурі ВВП на дві основні програми медичного страхування: “Медікер”, яка спрямована на медичне забезпечення літніх американців, з 2,7% до 8,1% та “Медікейд”, що надає медичні послуги бідним – з 1,2% до 4,9%.
У цілому витрати з бюджету на соціальне забезпечення зростатимуть з 22,9% витратної частини у 2000-му фінансовому році до 25,6% - у 2006 р. у першу чергу через очікуваний профіцит. Разом з тим, у відповідності до Закону “Про особисту відповідальність та можливості працевлаштування” (1997 р.) виплати соціальної допомоги обмежуватимуться п’ятирічним терміном.
5. Реалізація позитивного ефекту від глобалізації американської економіки.
З позиції експертів МВФ в умовах сьогодення світ переживає інформаційно-технологічну революцію, яка відрізняється від технологічної революції за масштабами розповсюдження у різних країнах світу та глибиною дії на різні сфери життя. У зв’язку із цим, перед урядом стоїть двоєдина задача: підтримки ефективного рівня конкуренції серед вітчизняних фірм та збільшення відкритості та свободи конкуренції на світовому ринку. Монополізація на ринках програмних продуктів все більше призводить до виникнення таких прецедентів як проблема “Майкрософта”, що очолюється Білом Гейтсом, яка за рішенням суду була розділена на декілька компаній з метою уникнення монопольного контролю цією корпорацією ринку програмних продуктів.
6. Покращення оточуючого середовища, удосконалення економічного регулювання, можливість впливу на клімат у зв’язку з глобальним потеплінням.
Основним напрямком реалізації цього завдання є подальше удосконалення природоохоронного законодавства та проведення комплексних наукових досліджень, пов’язаних з моніторингом оточуючого середовища.