Економіка зарубіжних країн - ЧУЖИКОВ В. І.:10.3. Економічні відносини України з країнами БСС та ПА

Для України країни Близького, Середнього Сходу та Північної Африки є доволі важливим мегарегіоном світу для подальшого нарощування економічного співробітництва, виключно ємким ринком збуту промислових і продовольчих товарів, зброї та обладнання, численних послуг. З іншого боку, країни Близького Сходу являють собою важливий глобальний комунікаційний вузол, де знаходяться численні стратегічні запаси енергоносіїв. Водночас цей регіон потребує участі України в різних миротворчих місіях, науково-технічному співробітництві, наданні освітніх та медичних послуг насамперед в тих країнах, де працюють випускники українських вузів. Найбільш важливим та перспективним для України є нарощування взаємовигідного співробітництва в таких сферах як:
нафтогазова промисловість (Лівія, Іран);
банківська сфера (Лівія, Сирія, Ізраїль);
транспорт (Йорданія, Сирія, Лівія);
металургійний комплекс (Ліван, Сирія, Лівія);
авіаційна промисловість (Іран, Сирія, Лівія);
енергетика (Сирія, Ліван, Лівія);
освіта (Лівія, Сирія, Єгипет);
будівництво (Іран, Лівія, Ірак).
Упродовж останніх трьох років наявною стала тенденція на зміцнення торговельно-економічного співробітництва України як з країнами Північної Африки, так і з державами Близького та Середнього Сходу. Якщо у 2002 році загальний товарообіг з цими країнами склав 1,6 млрд. дол. (експорт при цьому становив 1,5 млрд.), то тільки в першому півріччі 2003 р. він досяг майже 1 млрд. дол. За різними експертними розрахунками його сучасні обсяги повинні бути не меншими за 7-8 млрд. дол. з позитивним для України сальдо зовнішньої торгівлі.
Конче важливим для нашої держави є диверсифікація джерел енергопостачання (передусім нафти; для імпорту скрапленого газу поки що немає відповідної інфраструктури). У зв’язку із цим розвиток економічних відносин з Лівією (особливо після того як ООН були зняті з неї відповідні санкції), Іраном, а в перспективі – з Іраком може бути пріоритетом зовнішньої політики України. Вітчизняні компанії небезпідставно розраховують на участь у відновлювальних роботах в цій країні після виведення з неї союзницьких військ.
Література (основна)
Економіка зарубіжних країн / За ред. д.е.н. А.С. Філіпенка. – К.: Либідь, 1998. –416 с.
Мировая экономика. Экономика зарубежных стран / Под ред. проф. В.П. Колесова. – М.: Флинта, 2000. – С. 424-434.
The Statesman’s Yearbook. The politics, cultures and economies of the world / Ed. by Barry Turrer. 2004. – London – New York: Palgrave Macmillan, 2004. – 2072 p.
Література (додаткова)
Египет – экономика и торгово-экономические связи с Россией // БИКИ. – 2004. – № 112. – с. 1-4.
Западные аналитики о положении в экономике Египта // БИКИ. – 2005. – № 1-2. – с. 1; 4-6.
Личные состояния в странах Ближнего Востока // БИКИ. – 2004. - № 112. – с. 16.
Россия и исламский мир: проблемы взаимодействия // БИКИ. – 2004. № 135. – с. 2-3.
Лебедева Э. Тропическая Африка на пороге ХХI ст. // МЭ и МО. – 1999. – № 3. – с. 54-64.
Трофимова О. Экономика Туниса и евро // МЭ и МО. – 2000. - № 3. – с. 85-89.