Організація консалтингової діяльності






Організація консалтингової діяльності - ВЕРБА В. А. РЕШЕТНЯК Т. І.:5.1. Поняття стратегії консультаційної фірми

Консалтингові фірми, як і виробничі підприємства, користуються концепцією стратегічного розвитку своєї компанії та технікою стратегічного планування. Однак сприйняття корпоративної стратегії лише як сфери застосування професійних знань останнім часом зникає серед консультантів. Все більшого поширення набуває погляд на стратегічний розвиток як на корисний для консультаційної організації, хоча терміном «стратегія» користуються не завжди.
Такий підхід обумовлений наступними змінами зовнішнього середовища:
стрімким розвитком управлінського консалтингу за останні 10 років;
збільшенням кількості консультантів з питань управління, що сприяло появі конкуренції у цій сфері;
орієнтацією консультаційних фірм на ринок та споживача, використанням агресивного маркетингу послуг.
Таким чином, перед окремою консультаційною фірмою виникає проблема утримання своїх ринкових позицій, постійного перегляду ступеня своєї компетентності та відповідності набору послуг вимогам клієнтів.
Змістом стратегічного планування є спрямування власних ресурсів підприємства, установи чи організації в ті галузі, які мають найбільший потенціал розвитку. Для будь-якого підприємства стратегія — це вибір шляху розвитку.
Консультування, як специфічний напрямок бізнесу, виступає водночас у двох якостях: професійної діяльності та ділової активності. Ця єдність двох аспектів консалтингу визначає власне специфіку консалтингової фірми.
Діяльність консультаційної фірми визначається наявністю стандартизованої системи виробництва та надання послуг, а також використання певних методологічних підходів у діагностиці, аналізі та розробці алгоритму вирішення проблеми. Звичайно, неможливо продавати клієнтам стандартизовані комплекти послуг чи рішень проблем, які потребують індивідуального підходу. Але загальна стандартизована система професійної організації своєї діяльності, яка має бути творчо використана, забезпечує консалтинговій фірмі успіх.
Ділова активність консультаційної фірми спричинена ринковими умовами її існування. Сьогодні вже не виникає сумніву у тому, що консалтинг є бізнесом, а послуги консультантів мають бути продані. Щоб забезпечити фірмі прибуток та професійну репутацію консультант повинен виступати водночас у ролі професіонала і комерсанта.
Стратегія консультаційної фірми повинна охоплювати обидві сторони консультування — професійний та комерційний. Однак першим кроком, який викличе наступний, має бути визначення професійної мети фірми.
Професійний аспект стратегічного розвитку консалтингової фірми включає:
професійний профіль консалтингової фірми;
професійне обличчя фірми:
унікальні методичні прийоми;
використання специфічної документації фірми;
користування спеціальними атрибутами;
рівень професійної культури;
імідж консультанта;
спілкування з клієнтами та міра участі у вирішенні проблем;
технічне лідерство фірми:
першість у галузі технології та управлінських методів;
відстеження нової інформації та пропонування її клієнтам;
види послуг, які надаватиме фірма:
лише управлінські;
технічні;
інформаційні;
визначення напрямків розширення своїх послуг.
Наступним кроком розробки стратегії розвитку консалтингової фірми є визначення другого стратегічного параметру — ділової активності.
Комерційний аспект стратегічного розвитку консалтингової фірми вимагає визначення:
мети бізнесу консультаційної фірми;
мети ділової стратегії:
забезпечення виживання;
утримання поточних ринкових позицій;
вибір темпів зростання (швидкого, повільного);
бажаного розміру доходів та прибутку;
міри фінансової стабільності та незалежності фірми.
Стратегія консалтингової фірми, що розроблена згідно з метою двох аспектів її діяльності, призначена забезпечити подальший розвиток цього специфічного підприємства як професійної одиниці і ринкової структури. Практичний досвід ринкового існування окремих елітних інтелектуальних структур (наукових, мистецьких) підтверджує, що без зовнішньої підтримки фінансове самостійне життя такої одиниці може бути забезпечене лише відповідною грамотною стратегією, яка могла б примирити неринкову сутність системи з ринково підкореним середовищем. Консалтингова фірма, як інтелектуально спрямована структура, може називатися фірмою лише тоді, коли її професійна мета узгоджена і адекватна фінансовим цілям її діяльності.