Організація консалтингової діяльності






Організація консалтингової діяльності - ВЕРБА В. А. РЕШЕТНЯК Т. І.:12.3. Опір змінам

Зміни неминучі, але вони рідко сприймаються без протестів. Опір змінам — звичайна людська реакція. Причин цьому багато і їх часто важко визначити. Однак, незважаючи на те, є опір відкритим чи таємним, його треба сприймати, як матеріал для подальшого розгляду. Часто менеджери навіть не знають про причини виникнення опору. Нижче наведено список найбільш поширених причин виникнення опору змінам (рис. 12.3).
Обмежені особисті інтереси. Кожний співробітник організації поводиться таким чином, щоб реалізувати ті цілі, які він вважає для себе найбільш важливими. Отже, у тому ступені, у якому зміни являють собою загрозу для статус-кво, індивідууми (групи) чинять опір змінам, якщо вони вірять, що втратять щось цінне в разі їх запровадження. У такій ситуації працівники зосереджені на власних інтересах і лише частково звертають увагу на загальні цілі підприємства.
Персональні цілі, що у результаті виникнення загрози їх реалізації можуть спровокувати опір змінам:
влада і контроль за ресурсами підприємства;
гроші (підвищення прибутку або того, що може замінити прибуток);
престиж (відповідальність за просування, наймання і звільнення);

умови (уникання умов, що можуть потребувати додаткових персональних зусиль);
безпека роботи (захист від можливої втрати своєї посади);
фахова компетенція (чекання від товаришів по службі знань, технічного професіоналізму, фахового етичного поводження).
У Digital Equipment Corp. (DЕС) налаштована на успіх нова програма роботи налякала багатьох менеджерів. Програма була побудована на принципі «без босів» і передбачала створення команди за ланцюговим принципом. Робоча команда мала складатися з 18 учасників без безпосереднього керівництва. Це вело до підвищення продуктивності праці і очевидного поліпшення якості. Члени команди розподіляли роботу між собою й організовували виробничий цикл від початку до кінця. Кожний був у курсі того, як працюють інші. Робітники самі встановлювали собі робочий час, складали розклад, перевіряли свою роботу. У них не було менеджерів, які б контролювали час або якість. Кожний робітник мав ключі від вхідних дверей. Проте не кожному подобалися подібні зміни. Дійсно, багатьом не подобається працювати з людьми, котрі мають рівні з ними владу і права. У цьому разі такі індивіди не сприймають змін, бо не можуть примиритися з подібною рівністю.
Відсутність розуміння і довіри. Люди також схильні до опору, якщо вони не розуміють встановлених цілей або запланованих змін. Несприйняття нового може виникнути через відсутність довіри між групами, що ініціюють зміни, і тими, хто адаптує їх у процесі модифікації. Недовіра і підозри часто є результатами чуток або перекрученої інформації. Це ускладнює процес ефективних комунікацій і створює гострі проблеми при здійсненні змін, як це сталося у Reading Industries. Тоді новий власник Reading Industries розв’язав проблему тим, що видав меморандум, який скасував чутки про можливе закриття підприємства. Але часто така тактика не спрацьовує, особливо коли робітники бачать занадто багато змін в управлінні, щоб довіряти слову власників. Персонал перебуває під постійним тиском змін і через це йде на різноманітні вчинки з метою стабілізації становища. Люди стають роздратованими, цинічними і недовірливими. Невпевненість штовхає їх на байдужість і постійні скарги.
Важливо зауважити, що люди чинять спротив не змінам, як таким, а непевності у їх доцільності та невизначеності результатів. Такому опору легше запобігти, ніж його усунути. Тому дуже важливо пояснити робітникам, чому запроваджуються зміни і як вони вплинуть на них.
Різні оцінки. Опір змінам часто виникає, коли робітники по-різному оцінюють можливі втрати і вигоди. Для того, щоб зміни були сприйняті доброзичливо, люди повинні знати, що саме конкретна інновація означатиме для кожного персонально і для підприємства в цілому.
Різні оцінки інноваційного процесу призводять до того, що інформація про зміни є неадекватною. Це типовий випадок, коли окремі співробітники мають різні рівні інформованості про зміни. Однак виникнення опозиції змінам не завжди погано. Конструктивна опозиція, подана шанованими співробітниками підприємства, є гарною нагодою для переоцінки ситуації і може вберегти підприємство від непродуктивної роботи, навіть від краху у результаті невірно продуманих змін.
Низька спроможність до змін. Опозиція змінам може виникати через низьку спроможність до сприйняття змін. Невідомі наслідки змін можуть становити психологічну загрозу для багатьох індивідів, викликаючи їхнє протистояння у такому ступені, який загрожує почуттю самоповаги. Неспокій працівників може бути пов’язаний з нездатністю виробити нові навички і тип поводження, необхідні на новій посаді. Наприклад, людина, що одержала більш значущу посаду у результаті організаційних змін, повинна бути дуже задоволеною. Нова змістовна робота потребує нового поводження, нового ставлення до колег та своїх нових обов’язків, відмови від деяких старих уявлень. Якщо зміни значні, а індивід має низьку спроможність до змін, він буде активним противником новацій.
За ставленням до організаційних змін працівників можна поділити на відповідні групи інноваційного реагування:
інноватори — працівники з виразно оформленими ознаками суб’єктності, винахідники, які завжди готові з певним ризиком генерувати та випробувати нові ідеї;
аналітики швидко сприймають ідеї, але лише після їх відповідного аналізу. Як правило, ці працівники мають певний авторитет в організації та легко засвоюють нову інформацію;
прагматики легко сприймають і швидко реагують на нові ідеї, але лише тоді, коли вони особисто виступають у ролі керівника інноваційного процесу;
скептики можуть сприймати нововведення тільки під впливом більшості;
консерватори не погоджуються з жодними перетвореннями, відчувають дискомфорт від змін взагалі.
Звичайно, що консультантові належить пам’ятати про особливості інноваційної поведінки окремих працівників та узгодити з ними тактику подолання опору змінам.